Венчурний капітал в умовах війни: ризик-менеджмент та нові можливості — Міжнародний Економічний Форум 2025

Ключові тези: Дослідження, представлене на Міжнародному Економічному Форумі 2025, задокументувало трансформацію українських венчурних фондів під час повномасштабної війни: прийняття рішень стало інституційним, фонди глобалізували портфельних інвесторів і поширили свою miltech-експертизу на міжнародний ринок. Висновок: українська венчурна екосистема підтвердила стійкість і зараз виходить на етап глобальної промоції.

Тарас Думич (Керуючий партнер українського офісу, «Вольф Тайс») представив на Міжнародному Економічному Форумі 2025 результати академічного дослідження «Прийняття рішень та управління ризиками в українській екосистемі венчурного капіталу в умовах воєнного стану» (2022–2024 рр., у співпраці з Американським університетом).

Структура ризик-менеджменту венчурних фондів

Дослідження виявило чотири категорії факторів, що визначали управлінські рішення у 2022–2024 рр.:

Команди та люди:

Засновники фондів і компаній самі стали ризик-факторами. Показова цитата з дослідження: «Для засновника венчурного фонду ймовірність бути застреленим у Сан-Франциско вища, аніж засновнику стартапу загинути в Києві».
Завдання фондів: участь у збереженні цілісності команд портфельних компаній — релокація, бронювання, задоволення нових побутових потреб.
Фонди, що завчасно глобалізували свої команди, зустріли початок вторгнення в менш ризикованому становищі.

Активи:

Пріоритети захисту з початку 2022 р.: юридичне структурування та документування прав власності, фізичний захист активів, кібербезпека, фінансове планування, географічна диверсифікація виробництва.

Процеси:

Венчурні інвестори — переважно міноритарні акціонери (5–10% акцій) — вийшли за рамки традиційних ролей і долучились до формування стратегій портфельних компаній.
Фактором стійкості виявилась і попередня цифровізація: компанії з діджиталізованими процесами продажів і розробки продуктів функціонували в перші тижні війни без зупинки.
Due diligence як практика готовності: зрілі компанії, що постійно підтримували документацію на рівні, необхідному для аудиту, адаптувались швидше.

Інвестори (LP):

Керівники фондів мають фідуціарні зобов’язання перед вкладниками (LP). Прозора комунікація з LP під час кризи визначала подальшу здатність фонду залучати капітал.
Стратегія виходів: кілька успішних угод відбулись під час війни, але ключовим рішенням стало утримання від «виходу за будь-яку ціну» — це збереглостійкість і ціноутворення екосистеми.

Три висновки дослідження

Інституціоналізація прийняття рішень. Інтуїтивний підхід поступається детальному аналізу та due diligence. Це підвищує зрілість екосистеми.
Поширення miltech-експертизи. Унікальний досвід українського захисного технологічного ринку дозволив вітчизняним венчурним фондам стати партнерами для закордонних колег, а не лише об’єктом їхнього інтересу.
Глобалізація портфельних інвесторів. Фонди почали залучати LP з різних країн — диверсифікація базового капіталу підвищила стійкість.

Підсумковий висновок Оргкомітету

Дослідження, представлене на Міжнародному Економічному Форумі 2025, надає першу системну документацію поведінки венчурних фондів в умовах активного збройного конфлікту. Висновок суперечить поширеному наративу: замість колапсу — адаптація та інституціоналізація.

Важливий структурний зсув: фонди, що вийшли за рамки ролі міноритарного акціонера і взяли участь у стратегічному управлінні портфельними компаніями, не просто зберегли активи — вони посилили їхню конкурентоспроможність. Це змінює стандарт взаємодії між венчурним капіталом і стартапами на українському ринку.

Наступний виклик — глобальна промоція екосистеми. Miltech-компетенція, накопичена в Україні за 3+ роки повномасштабної війни, є унікальним активом, попит на який у Європі та США зростатиме незалежно від статусу бойових дій.