Криптовалюти очима держави: ризики та злочини в нерегульованому середовищі — Міжнародний Економічний Форум 2025

Ключові тези: Начальник управління протидії злочинам з віртуальними активами Кіберполіції України Олександр Плахотнюк на Міжнародному Економічному Форумі 2025 зафіксував: Україна — 6-та у світі за проникненням крипто серед населення, кожен десятий громадянин здійснює криптотрансакції. Відсутність закону про віртуальні активи блокує AML-перевірки, оподаткування та повноцінну співпрацю з біржами.

Олександр Плахотнюк (Начальник управління протидії злочинам, пов’язаними з віртуальними активами, Кіберполіція України) виступив на Міжнародному Економічному Форумі 2025 з оглядом стану криптозлочинності та структурних проблем, які унеможливлюють ефективне регулювання.

Позиція України на глобальному крипторинку

Україна — 6-те місце серед 150 країн за рівнем проникнення криптовалюти серед населення.
Кожен десятий українець здійснює криптотрансакції.
Криптовалюта в Україні законодавчо не врегульована: біржі офіційно в країні не працюють, зареєстровані в офшорних зонах або інших юрисдикціях.

Технічні можливості відстежування

Кіберполіція має аналітичні інструменти для трейсингу криптотрансакцій, включно з анонімними.
Ефективність відстеження прямо залежить від якості відповідей криптобірж на запити.
Ідентифікація «російських» гаманців: прямого лейблу немає, але аналіз поведінки транзакцій, характеру сервісів для виводу та публічних медіа (опубліковані гаманці для фінансування терактів) дозволяє атрибутувати гаманці.
Ризикові біржі: ті, що працюють на території росії, перебувають під санкціями України — з ними взаємодія заборонена.

Найпоширеніші криптозлочини в Україні

Псевдоінвестиції та псевдотрейдинг: обманний збір коштів під видом прибуткових схем.
Фейкові обмінні сервіси: посередник між клієнтом і верифікованим сервісом, що привласнює кошти.
Clipper: шкідливе ПЗ, що підміняє адресу криптогаманця під час копіювання.
Stealer: краде авторизаційну сесію, паролі або seed-фразу.
Ransomware: вірус-вимагач, що шифрує операційну систему і вимагає оплату у криптовалюті.
Злами адмінпанелей сервісів і смартконтрактів.
Кібер- та криптозлочини — транскордонні; міжнародна кооперація є необхідною умовою розслідування, але суттєво збільшує тривалість справ.

Чому потрібен закон про віртуальні активи

Відсутність правового регулювання блокує чотири ключові функції:

AML-перевірки: неможливо перевірити, чи пов’язана транзакція з відмиванням коштів.
Оподаткування: криптодоходи фактично поза фіскальним обліком.
Ідентифікація шахрайських транзакцій у реальному часі.
Залучення легальних бірж: платформи хочуть працювати в Україні, але не мають правового підґрунтя.

Сіре та тіньове середовище обмінників є прямим наслідком відсутності регулювання.

Як повідомити про криптозлочин

Заява подається через тікет-систему на сайті Кіберполіції або у відділенні поліції.
Доказова база: скриншоти транзакцій, переписки, документи реєстрації на біржі, верифікаційні дані акаунту.
Після реєстрації заяви відкривається кримінальне провадження за наявності складу злочину. Кіберполіція самостійно звертається до бірж із запитами; у разі відсутності відповіді — задіюються міжнародні канали.

Підсумковий висновок Оргкомітету

Виступ представника Кіберполіції на Міжнародному Економічному Форумі 2025 окреслив системне протиріччя: Україна входить до топ-10 країн за використанням криптовалюти, але не має базового регуляторного фреймворку. Це унікальна ситуація, коли масовий ринок функціонує без правил — що водночас є і криміногенним фактором, і інвестиційним ризиком.

Прийняття закону про віртуальні активи вирішувало б чотири завдання паралельно: правоохоронне (AML та ідентифікація злочинів), фіскальне (оподаткування), регуляторне (легальний статус бірж) та інвестиційне (вхід міжнародних криптоплатформ на ринок). Відсутність цього закону — конкретна вартість для економіки та безпеки країни.