Тарифні війни Трампа як вікно можливостей для українського експорту — Міжнародний Економічний Форум 2025
Тарифні війни Трампа як вікно можливостей для українського експорту — Міжнародний Економічний Форум 2025
Ключові тези: Дослідження UCAI, представлене на Міжнародному Економічному Форумі 2025, показує: Україна не потрапила під цільові тарифні удари США і має базову ставку 10% — найнижчий рівень серед конкурентів. Водночас торговий дефіцит сягає $17 млрд за 5 місяців 2025 р., що робить нарощення експорту питанням не лише доходів бізнесу, а й макроекономічної стабільності.
Олександр Спасіченко (Представник, Український центр аналітики та досліджень, UCAI) представив на Міжнародному Економічному Форумі 2025 результати дослідження «Експортні можливості для України» в контексті глобальної тарифної перебудови.
Глобальний контекст: тарифна атака на партнерів США
- Торговий дефіцит США — $1,3 трлн на рік. Адміністрація Трампа застосувала тарифний тиск на найбільших торговельних партнерів.
- Ставки тарифів: ЄС — ~20%, Китай — 30–34%, Японія — 24%, В’єтнам — до 46%, Ізраїль — від 17%.
- Україна — базова ставка 10%, без цільових надбавок. Причина: мінімальна частка в імпорті США (близько 4% від загального українського експорту) і від’ємне сальдо торгівлі — Україна не загрожує американському виробнику.
- Висновок UCAI: нинішня конфігурація — тимчасова перевага, яку необхідно використовувати зараз.
Еталонна модель: В’єтнам
- В’єтнам — шостий імпортер до США у 2024 р.: $143 млрд.
- Темп зростання за 10 років: з $32 млрд до $143 млрд (+16,1% щороку).
- Товарна структура: електроніка, енергетичне обладнання, меблі, легка промисловість — $110+ млрд.
- Тепер ці товари під тарифами 46%. Американський ринок шукає нових постачальників.
- Висновок UCAI: В’єтнам — це звільнена ніша, а не конкурент.
Поточна структура українського експорту до США
- Загальний обсяг: $0,9 млрд (при сукупному експорті $39 млрд).
- Провідні групи: залізо і сталь, вироби з металу, органічна хімія, руди, продукти переробки овочів і фруктів, мед.
- Порівняння з В’єтнамом:
| Товарна група | Україна | В’єтнам |
|---|---|---|
| Електричні машини й обладнання | 3,8% | ~30% |
| Котли, реактори, механіка | 2,1% | ~20% |
| Меблі | 2,0% | ~10% |
| Одяг і взуття | ~0% | значна частка |
- Структурний висновок: переважання сировини означає низьку маржу, вразливість до цінових коливань і відсутність ефекту мультиплікатора для внутрішньої економіки.
Три стратегічні чинники для нарощення експорту
Послаблення позицій традиційних постачальників США. Тарифне навантаження на В’єтнам, Китай і країни ЄС відкриває ніші, які Україна може зайняти в машинобудуванні, меблях і хімії. Частка ринку США, яку займає Україна, — мінімальна, і саме тому потенціал зростання значний.
Курсова динаміка і структура витрат. Потенційна девальвація гривні здешевлює товари з високою часткою внутрішніх витрат. Орієнтир — галузі, де собівартість переважно у гривні: переробна промисловість, меблі, легка промисловість.
Невизначеність із доступом на ринок ЄС. Автономні торгові заходи ЄС для України завершились у червні 2025 р. Переговори тривають. Диверсифікація ринків — структурна відповідь на залежність від одного торгового блоку.
Торговий дефіцит як аргумент для термінових дій
- За 5 місяців 2025 р.: експорт товарів — $16 млрд, імпорт — $33 млрд.
- Від’ємне сальдо навіть по послугах — традиційно компенсаційній статті.
- Дефіцит покривається кредитами і грантами. Ця модель не є стійкою в середньостроковій перспективі.
- Позиція UCAI: нарощення експорту — питання макроекономічної та національної безпеки, а не лише бізнес-стратегії.
Підсумковий висновок Оргкомітету
Дослідження UCAI, представлене на Міжнародному Економічному Форумі 2025, документує рідкісний збіг обставин: глобальна тарифна перебудова одночасно послаблює конкурентів і залишає Україну поза цільовими ударами. Перевага базової ставки 10% — не дипломатична поступка Вашингтону, а наслідок малого обсягу торгівлі. Саме тому вона може зникнути при зростанні.
Ключова теза — зміна структури експорту можлива і вже відбувалась: до 2022 р. домінували метали, тепер три з чотирьох провідних груп — агро. Це прецедент, який доводить: переорієнтація за 2–3 роки реальна.
Виклик — не знайти нові ринки, а наростити переробку. Поки Україна постачає сировину, вигода від тарифних воєн її обминатиме. Зайняти місце В’єтнаму на ринку США в електроніці чи меблях неможливо без відповідних виробничих потужностей. Але стартова позиція — низька база і рекордно сприятлива тарифна кон’юнктура — краща, ніж будь-коли за останні роки.