Олександр Спасіченко презентує дослідження UCAI про експортні можливості України на Міжнародному економічному форумі 2025

Тарифні війни Трампа як вікно можливостей для українського експорту — Міжнародний Економічний Форум 2025

6 July 2025

Тарифні війни Трампа як вікно можливостей для українського експорту — Міжнародний Економічний Форум 2025

Ключові тези: Дослідження UCAI, представлене на Міжнародному Економічному Форумі 2025, показує: Україна не потрапила під цільові тарифні удари США і має базову ставку 10% — найнижчий рівень серед конкурентів. Водночас торговий дефіцит сягає $17 млрд за 5 місяців 2025 р., що робить нарощення експорту питанням не лише доходів бізнесу, а й макроекономічної стабільності.

Олександр Спасіченко (Представник, Український центр аналітики та досліджень, UCAI) представив на Міжнародному Економічному Форумі 2025 результати дослідження «Експортні можливості для України» в контексті глобальної тарифної перебудови.


Глобальний контекст: тарифна атака на партнерів США

  • Торговий дефіцит США — $1,3 трлн на рік. Адміністрація Трампа застосувала тарифний тиск на найбільших торговельних партнерів.
  • Ставки тарифів: ЄС — ~20%, Китай — 30–34%, Японія — 24%, В’єтнам — до 46%, Ізраїль — від 17%.
  • Україна — базова ставка 10%, без цільових надбавок. Причина: мінімальна частка в імпорті США (близько 4% від загального українського експорту) і від’ємне сальдо торгівлі — Україна не загрожує американському виробнику.
  • Висновок UCAI: нинішня конфігурація — тимчасова перевага, яку необхідно використовувати зараз.

Еталонна модель: В’єтнам

  • В’єтнам — шостий імпортер до США у 2024 р.: $143 млрд.
  • Темп зростання за 10 років: з $32 млрд до $143 млрд (+16,1% щороку).
  • Товарна структура: електроніка, енергетичне обладнання, меблі, легка промисловість — $110+ млрд.
  • Тепер ці товари під тарифами 46%. Американський ринок шукає нових постачальників.
  • Висновок UCAI: В’єтнам — це звільнена ніша, а не конкурент.

Поточна структура українського експорту до США

  • Загальний обсяг: $0,9 млрд (при сукупному експорті $39 млрд).
  • Провідні групи: залізо і сталь, вироби з металу, органічна хімія, руди, продукти переробки овочів і фруктів, мед.
  • Порівняння з В’єтнамом:
Товарна група Україна В’єтнам
Електричні машини й обладнання 3,8% ~30%
Котли, реактори, механіка 2,1% ~20%
Меблі 2,0% ~10%
Одяг і взуття ~0% значна частка
  • Структурний висновок: переважання сировини означає низьку маржу, вразливість до цінових коливань і відсутність ефекту мультиплікатора для внутрішньої економіки.

Три стратегічні чинники для нарощення експорту

Послаблення позицій традиційних постачальників США. Тарифне навантаження на В’єтнам, Китай і країни ЄС відкриває ніші, які Україна може зайняти в машинобудуванні, меблях і хімії. Частка ринку США, яку займає Україна, — мінімальна, і саме тому потенціал зростання значний.

Курсова динаміка і структура витрат. Потенційна девальвація гривні здешевлює товари з високою часткою внутрішніх витрат. Орієнтир — галузі, де собівартість переважно у гривні: переробна промисловість, меблі, легка промисловість.

Невизначеність із доступом на ринок ЄС. Автономні торгові заходи ЄС для України завершились у червні 2025 р. Переговори тривають. Диверсифікація ринків — структурна відповідь на залежність від одного торгового блоку.


Торговий дефіцит як аргумент для термінових дій

  • За 5 місяців 2025 р.: експорт товарів — $16 млрд, імпорт — $33 млрд.
  • Від’ємне сальдо навіть по послугах — традиційно компенсаційній статті.
  • Дефіцит покривається кредитами і грантами. Ця модель не є стійкою в середньостроковій перспективі.
  • Позиція UCAI: нарощення експорту — питання макроекономічної та національної безпеки, а не лише бізнес-стратегії.

Підсумковий висновок Оргкомітету

Дослідження UCAI, представлене на Міжнародному Економічному Форумі 2025, документує рідкісний збіг обставин: глобальна тарифна перебудова одночасно послаблює конкурентів і залишає Україну поза цільовими ударами. Перевага базової ставки 10% — не дипломатична поступка Вашингтону, а наслідок малого обсягу торгівлі. Саме тому вона може зникнути при зростанні.

Ключова теза — зміна структури експорту можлива і вже відбувалась: до 2022 р. домінували метали, тепер три з чотирьох провідних груп — агро. Це прецедент, який доводить: переорієнтація за 2–3 роки реальна.

Виклик — не знайти нові ринки, а наростити переробку. Поки Україна постачає сировину, вигода від тарифних воєн її обминатиме. Зайняти місце В’єтнаму на ринку США в електроніці чи меблях неможливо без відповідних виробничих потужностей. Але стартова позиція — низька база і рекордно сприятлива тарифна кон’юнктура — краща, ніж будь-коли за останні роки.