Благодійні фонди на Міжнародному Економічному Форумі 2024: фандрейзинг, довіра та межі волонтерства

Ключові тези: Представники Superhumans Center, БФ Сергія Притули, Zagoriy Foundation та Євген Клопотенко на Міжнародному Економічному Форумі 2024 обговорили нові моделі фандрейзингу, взаємодію з державою та питання суспільної довіри. Спільний висновок: конкуренції між фондами немає — є дефіцит координації та законодавчого регулювання волонтерської діяльності.

Панельна дискусія Міжнародного Економічного Форуму 2024 об’єднала керівників провідних благодійних організацій України. Учасники розглянули питання взаємодії некомерційного сектору з державою, підходи до фандрейзингу в умовах «донаційної втоми» та необхідність інституційного оформлення волонтерського руху.

Superhumans Center: масштабована модель реабілітації

Ольга Руднєва (CEO та співзасновниця Superhumans Center):

В Україні понад 50 000 осіб втратили більш ніж 60 000 кінцівок — Superhumans Center від початку проєктувався як масштабована модель, а не ізольований заклад.
Мета — зайти в операційку державних реабілітаційних центрів і відтворити стандарт якості без збільшення вартості послуги.
Виявлені системні прогалини, вирішені у партнерстві з МОЗ: відсутність спеціалізації «щелепно-лицевий хірург» (функцію виконували дантисти), відсутність навчання протезистів (Львівський політех запустив програму).
Хвилі хейту в соцмережах — свідомо ігноруються на користь фокусування на пацієнтах.
Про конкуренцію за гроші: «Якщо хтось вам не дає кошти, то це не їх проблема, а ваша. Це ви погано продаєте свій проєкт».
Про конкуренцію за пацієнта: пацієнт обирає заклад із кращими послугами — відсутність клієнта є індикатором якості, а не конкуренції.

БФ Сергія Притули: 87 центрів готовності й питання законодавчого регулювання

Сергій Притула (Волонтер, засновник Благодійного фонду Сергія Притули):

У липні–серпні 2022 року зафіксовано суспільний запит на навчання у військовій та навколовійськовій сфері — відповіддю стали «Центри готовності цивільних».
Станом на час проведення форуму: 87 центрів у 20 областях, понад 50 000 людей пройшли курси з домедичної допомоги, стрілецької справи, мінно-вибухової безпеки та військової топографії.
Оцінка потенціалу: за наявного державного ресурсу за той самий строк можна було охопити 5 млн осіб.
Дослідження Zagoriy Foundation: 10% донорів повністю припиняють донатити після новин про махінації у фондах, ще 18% — мінімізують суму.
Волонтерський рух — мобільний і менш бюрократизований за державні структури, але критично розрізнений: відсутня суб’єктність для ведення системного діалогу з владою.
Чинний закон про волонтерство написаний під Євро-2012 і не передбачає реалій військового волонтерства.
Позиція щодо конкуренції: «Якщо тільки чуєте, що хтось говорить про конкуренцію між фондами — відійдіть, будь ласка, від цієї людини».

Євген Клопотенко: від кулінарного бренду до комерційного фандрейзингу

Євген Клопотенко (Шеф-кухар, бізнесмен, громадський активіст):

Традиційні збори через публічний образ виявились малоефективними — суспільство не асоціює публічних осіб без «військового профілю» з волонтерством автоматично.
Рішення: створення FMCG-компанії з товарами виключно українського виробництва. До 40% податків — в бюджет України. Частина прибутку — на потреби армії.
Прикладна кейс: спільне виробництво «борщ-морозива» з «Файні льоди» — кошти від продажу спрямовувалися на дрони; медіаінтерес з боку ворога стимулював додаткову хвилю продажів.
Підхід до хейту: аналітичний — використовується як зворотний зв’язок для коригування комунікації.
Про необхідність законодавчих змін: «Державотворення — процес, який ніколи не починається і ніколи не закінчується. Треба створювати закони, що відповідають актуальним викликам».

Zagoriy Foundation: раціональна корпоративна благодійність

Катерина Загорій (Співзасновниця Zagoriy Foundation, директорка ради директорів «Дарниця»):

Модель фонду — не фандрейзинг, а власне фінансування: Zagoriy Foundation демонструє потреби та можливості, не витягуючи кошти з громадян.
Інтерес «Дарниці» до благодійності прагматичний: ліки компанії продаються в Україні — якщо країна не функціонує, ринок зникає. Купівля зброї та фінансування військових проєктів — «раціональний комерційний підхід».
Проєкт «Центр соціалізації тварин»: реабілітація та протезування тварин із деокупованих територій з подальшим пошуком власників — модель побудови суспільної довіри через прозорі, вимірювані результати.
Прозорість і вимірюваність результатів — єдиний інструмент нарощування суспільної довіри в умовах інформаційного перевантаження.

Підсумковий висновок Оргкомітету

Панель благодійних організацій на Міжнародному Економічному Форумі 2024 зафіксувала структурну проблему українського третього сектору: попри значну мобілізацію ресурсів та реальні операційні результати, волонтерський рух залишається законодавчо неврегульованим і позбавленим інституційної суб’єктності.

Масштабування успішних моделей — Superhumans, «Центри готовності цивільних» — потребує не лише державної волі, а й системного законодавчого оформлення. Чинна правова база для волонтерства морально застаріла. Без оновлення реєстр волонтерів залишатиметься фіктивним інструментом, а непрозорий рух капіталу між донорами та бенефіціарами продовжуватиме підривати суспільну довіру — з прямими наслідками для обсягів збору коштів.

Водночас комерційна модель фандрейзингу (Клопотенко) і концепція «раціональної корпоративної благодійності» (Загорій) свідчать про дозрівання нових підходів, що не залежать від волатильності донаційних настроїв населення.