Міжнародний Економічний Форум 2024 у Львові: ключові висновки двох днів дискусій

Ключові тези: Міжнародний Економічний Форум 2024 зібрав у Львові регуляторів, інституційних інвесторів та представників великого бізнесу для обговорення інвестиційного клімату України в умовах повномасштабної війни. Спікери констатували: захист корпоративних прав, енергетична незалежність і людський капітал — три критичних вектори для відновлення та залучення капіталу.

Міжнародний Економічний Форум пройшов у Львові протягом двох днів. Захід зібрав представників державних регуляторних органів, інституційних та державних інвестиційних фондів, а також великий і середній бізнес, що розглядає Україну як об’єкт інвестування або активно залучає капітал. Паралельно на майданчику діяла технологічна виставка UA Tech Show та вечірня програма Lviv Summer Jazz Fest.

День перший: від конституційних гарантій до захисту корпоративних прав

Віктор Ющенко (3-й Президент України):

Україна потребує будівництва двох нафтопереробних заводів — діючих потужностей у галузі немає.
З п’яти хімкомбінатів переробки зерна, що існували раніше, жоден не функціонує. Виробництво добрив відсутнє, попри те що Україна є одним із найбільших споживачів у Європі.
Дві третини українців, які виїхали за кордон, мають вищу освіту. Держава повинна системно працювати над їхнім поверненням.
У 2005 році сальдо прямих іноземних інвестицій в Україну зросло на 340,3%, обсяг ПІІ становив $7 808 млн — рекорд, який демонструє реальний потенціал країни.

Андрій Садовий (Міський голова Львова):

Без 10-річних системних інвестицій в освіту Україна не реалізує свій людський потенціал.
Наразі цей потенціал «обслуговує» економіки інших держав — повернення кадрів є стратегічним завданням.

Михайло Подоляк (Радник голови Офісу Президента):

Практика вирішення бізнес-питань через «персональні домовленості» має поступитися інституційним механізмам.
Три шляхи цивілізованого врегулювання конфліктів між бізнесом і державою: публічність, інституалізація відносин, комунікація на різних управлінських рівнях.
Інфантилізм може бути притаманний як державним структурам, так і бізнесу: обидві сторони зобов’язані підвищувати рівень інституційної зрілості.

Руслан Магомедов (Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку):

Захист корпоративних прав в умовах воєнного часу став критичним питанням для підприємців по всій країні.
НКЦПФР запровадила послугу обліку корпоративних прав у центральному депозитарії: механізм захищає власність від маніпуляцій реєстраторів та незаконних атак.
Послуга спрощує взаємодію з державними структурами та є актуальною для бізнесу в умовах геополітичної нестабільності.

Тарас Кицмей (Співзасновник SoftServe):

IT-галузь України формує новий оборонно-промисловий комплекс: фахівці активно переорієнтовуються на розробку зброї та БПЛА.
Конкурентна перевага українських розробників — здатність до нестандартних технічних рішень, яку неможливо відтворити за шаблоном.

Олександр Прохорович (Менеджер з питань фіскального регулювання, Філіп Морріс Україна):

Основна фабрика компанії в Харківській області зупинилася через наближення лінії фронту після 17 років безперервної роботи.
Philip Morris Ukraine інвестувала $30 млн у нове виробництво у Львівській області: до кінця року — 250 робочих місць, 150 з яких запропоновано харківським співробітникам.

Сергій Мартинчук (Генеральний директор Cisco Україна):

Cisco зберігає довгострокові інвестиційні зобов’язання щодо українського ринку.
Пріоритет — сприяння збереженню населення та цифровізації.

Юлія Ліповецька (Засновниця та CEO SAPience):

Міжнародні партнери обирають Україну передусім за інтелектуальним потенціалом.
Навіть в умовах війни країна залишається великим інтелектуальним ринком із населенням понад 30 млн осіб.

Ксенія Оринчак (Виконавча директорка Національної Асоціації добувної промисловості України):

Україна входить до топ-10 країн світу за запасами стратегічних мінералів: титанові руди, каолін, залізна руда, графіт.
Основні поклади — на тимчасово окупованих територіях. Запаси вугілля там оцінюються у ~$7 трлн, інших копалин — у ~$12–13 трлн.
Літієві руди до повномасштабного вторгнення виводили Україну до числа світових лідерів за запасами — видобуток зупинений через бойові дії.

Віталій Коваль (Голова Фонду державного майна України):

Значна частина державних активів функціонує як пасив — приватизація є єдиним способом перетворити їх на точки економічного зростання.
Пріоритетні напрями ФДМУ: приватизація активів націоналізованих у росіян власників та відкриття ринку оренди землі.
Готелі в державній власності не мають стратегічного значення — виставляються на продаж.

Сергій Притула (Волонтер, засновник Благодійного фонду Сергія Притули):

Синергія блогерів, селебриті та бізнесу — від ФОП до великих корпорацій — є основою ефективного волонтерського фандрейзингу.
Держава повинна активніше масштабувати успішні моделі, що пропонуються волонтерським сектором.

Ольга Руднєва (CEO Superhumans Center):

«Якщо людина воювала — вона сьогодні і є селебриті».

День другий: банківський капітал, енергетика, ринки та людський потенціал

Ашот Абраамян (Голова правління банку «Львів»):

За перший рік після початку повномасштабного вторгнення нових іноземних інвесторів у банківському секторі не з’являлося.
У 2024 році НБУ схвалив входження голландського фонду в акціонерний капітал банку «Львів» з часткою 20%: приріст капіталу — $6 млн. Перша подібна угода за весь час великої війни.
Поточного року підписано нові кредитні угоди на 30 млн євро, очікуються гарантії на $65 млн.

Василь Хмельницький (Засновник UFuture):

Поточна стратегічна ціль для великого бізнесу — не зростання прибутків, а збереження команд і операційних процесів.
Жодна країна у світі не зацікавлена в тому, щоб Україна вийшла із сировинної моделі економіки: розвиток виробництва з доданою вартістю — виключно внутрішнє завдання.

Тетяна Лукинюк (B2C-директорка «Київстар»):

Телеком-бізнес не може перенести інфраструктуру за кордон — інвестиції в мережу в Україні тривають попри обстріли.
Технічна проблема: забезпечення автономності 40 000 базових станцій потребує масштабних інвестицій у резервну генерацію.
Стратегічна ціль: покриття мобільним зв’язком 98% населення та всіх доріг України.

Ростислав Вовк (Голова наглядової ради та співвласник «Кормотех»):

Польща — найскладніший ринок для українського агробізнесу. Молдова, Румунія, Албанія, Сербія дають суттєво кращий результат при виході.
Відключення електроенергії в домівках співробітників критично впливають на мотивацію персоналу — компаніям потрібно враховувати «позаофісний» контекст побуту команди.

Сергій Коваленко (Генеральний директор YASNO):

Росія знищила понад 90% генерації ТЕЦ та значну частину гідрогенерації.
Відновлення стабільного забезпечення — системне завдання: альтернативна генерація не може виконувати функції балансування енергосистеми.
Прогноз: серпень–жовтень — відносне полегшення через вихід з ремонту блоків АЕС і паузу перед опалювальним сезоном.
Вітрова генерація географічно є перспективнішою для України, ніж для більшості країн Європи.

Марія Шевчук (Виконавча директорка Асоціації IT Ukraine):

Індія — основний конкурент для української IT-індустрії на глобальному ринку: ~6 млн розробників проти ~300 тис. в Україні.
Поточна перевага — вища складність розв’язуваних задач і сильні цифрові компетенції нації.

Віталій Седлер (CEO та співзасновник Intellias):

Зниження темпів зростання IT-сектору не є галузевою катастрофою — це циклічна економічна корекція після років зростання на 20%+.
Завдання поточного моменту: довести спроможність функціонувати в кризових умовах, не очікуючи відновлення.

Андрій Трофімов (Керівник західноукраїнської локації EPAM):

Компанія прогнозує результат «близько нуля» — стратегічна пауза, а не відступ.
Поглинання тривають: EPAM купує компанії виключно за критерієм наявності потрібної експертизи, географія — не обмеження.

Дмитро Зозуля (Заступник голови правління МХП з M&A):

Шлях до глобального гравця у харчовій галузі — консолідація вітчизняних виробників у конкурентоспроможну екосистему.
Вихід на іноземні ринки можливий лише з продуктом з доданою вартістю та об’єднаними ресурсами.

Підсумковий висновок Оргкомітету

Міжнародний Економічний Форум 2024 зафіксував структурний зсув в інвестиційних очікуваннях щодо України. Якщо на початку повномасштабного вторгнення іноземні партнери займали виключно вичікувальну позицію, то станом на середину 2024 року ринок перейшов у фазу обережного, але реального руху капіталу — що підтверджує перша банківська угода з іноземним акціонером та нові кредитні лінії.

Дискусії форуму виявили три системні блоки, що визначатимуть інвестиційний клімат у середньостроковій перспективі. Перший — захист власності: запуск НКЦПФР механізму захисту корпоративних прав через центральний депозитарій є прямою відповіддю на ризики воєнного часу, однак масштаб інституційних змін залишається недостатнім. Другий — енергетичний суверенітет: повне знищення ТЕЦ-генерації та критичне пошкодження гідрогенерації закріплює енергодефіцит як фундаментальне обмеження для промислових інвестицій щонайменше до завершення активної фази відновлення. Третій — людський капітал: програми повернення кваліфікованих кадрів і системні інвестиції в освіту є передумовою, без якої жоден із секторних сценаріїв не реалізується.

Рішення цих трьох завдань — в площині державної регуляторної волі та приватного капіталу одночасно.