Вийти в Європу: що австрійські, литовські та данські партнери очікують від українських підприємців — Міжнародний Економічний Форум 2025
Вийти в Європу: що австрійські, литовські та данські партнери очікують від українських підприємців — Міжнародний Економічний Форум 2025
Ключові тези: Воркшоп Міжнародного Економічного Форуму 2025 зафіксував три незалежні висновки від представників Австрії, Литви та Данії: головна перешкода для українських компаній при виході в Європу — не капітал і не продукт, а управлінська культура. 2 600+ українських компаній зареєстровані в Литві з 2022 р., сплачуючи €210 млн податків на рік. Данський імпакт-фонд із 60+ інвестиціями в Україні шукає команди з готовністю до корпоративного управління, а не просто ідеї.
Воркшоп «Пошук партнерів. Розбір країн та товарних груп» Міжнародного Економічного Форуму 2025 провів практичний розбір трьох ринків — Австрії, Литви та Данії — з точки зору їхніх представників, безпосередньо залучених до роботи з українськими підприємцями.
Австрія: nearshoring та управлінський розрив
Альфред Праус (Президент, Українсько-Австрійська Асоціація):
- Австрія — логістичний і фінансовий хаб Центральної Європи з прямим доступом до ринків Німеччини, Швейцарії та країн CEE.
- Позиціонування України для австрійського бізнесу: ідеальна nearshoring/friendshoring-локація — географічна близькість, кваліфікована робоча сила, конкурентна вартість.
- Головна перешкода — не продукт і не ціна. Це intercultural management gap: різниця в управлінських стандартах, підходах до якості та комунікації з клієнтом.
- Кейс з негативним результатом: харківський завод ім. Малишева втратив контракт із міжнародним клієнтом після того, як приховав проблеми з якістю замість того, щоб повідомити про них завчасно. Прозорість у кризових ситуаціях — стандарт, а не виняток.
- Обов’язкова умова для входу: чіткий UTP (unique value proposition). Австрійські партнери не підписують угоди з компаніями, які не можуть відповісти на запитання «чому саме ви?».
- Рекомендація: перед виходом на ринок — внутрішній аудит управлінських практик і підготовка команди до роботи за європейськими стандартами.
Литва: €210 млн податків від українських компаній та кейс «Кормотех»
Томас Матулявічус (Торговий аташе, Литва в Україні):
- З початку повномасштабного вторгнення у 2022 р. в Литві зареєстровано понад 2 600 компаній, заснованих українцями.
- Динаміка податкових надходжень від цих компаній: €50 млн (2022) → €210 млн (2024). Приріст у 4,2 рази за два роки — практичне підтвердження якості українського бізнесу.
- Програма ЄК для великих інвестицій (понад €50 млн): 10% коштів — компанія, 90% — Єврокомісія. Прецеденти вже є.
- Активний кейс: литовська компанія лісового сектору інвестує €117 млн у 3 заводи в Україні. Це приклад двостороннього руху — не лише українці виходять у Литву, але й литовці заходять в Україну.
- Довгостроковий кейс «Кормотех»: увійшли на литовський ринок у 2003 р. Сьогодні — у топ-50 світових виробників кормів для домашніх тварин. Будують другий завод у Литві вартістю €70 млн. Двадцять два роки системної роботи дали глобальний результат.
- Ключовий меседж: Литва — не кінцева точка, а плацдарм для виходу на ринок ЄС із готовою юрисдикцією та інфраструктурою.
Данія: 60+ інвестицій в Україні та вимога до корпоративного управління
Сьорен Мьоллер (Керуючий партнер, Impact Fund Denmark):
- 15 років роботи з Україною. Понад 60 інвестицій у портфелі.
- Головна проблема при відборі: більшість звернень — це ідеї, а не бізнес-плани. Фонд шукає команди, здатні до виконання, а не лише до генерації концепцій.
- Конкретні критерії відбору: реальний бізнес-план із фінансовою моделлю, готовність до прозорого корпоративного управління (рада директорів, звітність, аудит), підтверджена здатність до реалізації.
- Цитата: «Ми шукаємо команди, які хочуть управляти бізнесом професійно» — це не про кваліфікацію, це про установку.
- Що НЕ цікавить фонд: компанії, де засновник не готовий ділитися управлінням або вибудовувати інституційні процеси.
- Позиція щодо ризику: 15 років в Україні, включно з 2022–2025 рр. — фонд не пішов. Готовність залишатись на складному ринку — частина інвестиційної ідентичності.
Підсумковий висновок Оргкомітету
Воркшоп Міжнародного Економічного Форуму 2025 зафіксував структурну закономірність: три незалежних представники трьох різних ринків назвали одну й ту саму перешкоду для українського бізнесу в Європі — управлінську культуру, а не якість продукту чи ціну.
Кейс заводу ім. Малишева, дані про €210 млн литовських податків від українських компаній і 22-річна траєкторія «Кормотеху» формують цілісну картину: вихід в Європу — це не разова угода, а процес адаптації управлінських стандартів, що вимірюється роками.
Данський кейс особливо показовий для стартап-сегменту: Impact Fund із 60+ інвестиціями в Україні та 15-річною присутністю вже пройшов стадію «ризикової толерантності» — фонд залишився. Дефіцит не в капіталі та не в готовності інвестувати: дефіцит у командах, готових вибудовувати інституційні процеси поруч із засновником, а не замість нього.